Днями продовжила свою роботу лабораторія «Майстерка гуманності Василя Сухомлинського». Модерування здійснювала її наукова керівниця Баяновська Марія Романівна, кандидатка педагогічних наук, докторка філософії (PhD), доцентка, доцентка кафедри теорії і методики професійної освіти та інноваційних технологій КЗ «Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР, філологиня, членкиня Національної ліги українських композиторів, Національної спілки краєзнавців України, практична психологиня Стрипської початкової школи-філії «Великолазівський ліцей» Бараниниської сільської ради.

Цього разу дослідно-експериментальним майданчиком стала Яроцька початкова школа згаданого ліцею, яку очолює Фленько М.І. Мета полягала в тому, щоб за допомогою літературного диліжансу «Образ природи в творчості Степана Жупанина» показати тяглість і творчий розвиток основних естетичних, морально-духовних ідей закладених у педагогічній і художній творчості Василя Сухомлинського і Степана Жупанина. Обидва – педагоги, науковці, вчені, письменники. Зазначимо, що Степан Ілліч Жупанин був послідовником ідей Василя Олександровича Сухомлинського.

Заняття було присвячене 90-річчю від дня народження Степана Ілліча Жупанина – педагога, науковця, письменника, культурного діяча.

Під час роботи використовувалися електронні інструменти, в тому числі, подарована Комунальним закладом «Закарпатська обласна бібліотека для дітей та юнацтва» Закарпатської обласної ради, книжкова виставка «Співець дитинства і рідного краю». Прикрашав свято куточок книги Степана Жупанина, оформлений в класі для навчально-пізнавальних цілей, та тематичний лепбук, з яким молодші школярі працювали упродовж заняття і на близьку перспективу.

Учні поглибили свої знання про життя і творчість Степана Жупанина, виконували пошукові, творчі завдання, читали і декламували поезію, малювали рухами образи природи, слухали і співали пісні, відгадували загадки, розповідали про свої відчуття й емоції від побаченого у природі, експериментували.

Вчительки школи Фленько М.І., Роля Р.І, Макарович А.О. розв’язували дидактичні задачі, спостерігали за учнями, висловлювали свої міркування щодо екологічних проблем, пов’язаних з втручанням людини у природні процеси, аналізували поезію Степана Жупанина.

На цю Майстерку гуманності Василя Сухомлинського була запрошена Машкаринець-Бутко Анжеліка Іванівна, директорка наукової бібліотеки

Закарпатської академії мистецтв, членкиня Української бібліотечної асоціації, філологиня, практична психологиня. Під час спілкування у формі запитань – відповідей Анжеліка Іванівна задала учням такі питання: «Чи любите ви малювати?» та «Що ми бачимо на обкладинках книг Степана Жупанина?»

Дітей зацікавили ці питання. Вони відповіли на них розумно, розгорнуто.

На завершення заняття Анжеліка Іванівна, як членкиня лабораторії, підвела наступний підсумок: «Поезія Степана Ілліча Жупанина – це голос Закарпаття, голос України, наповнений любовʼю до людини, дитини, до природи, до рідної землі. Вона вчить нас помічати красу в простому, берегти добро і не втрачати щирості серця. Сьогодні ми згадуємо поета не лише через його біографію, а передусім через його живе слово – слово, яке зігріває, надихає й обʼєднує покоління».

Педагоги отримали завдання інтегрувати художню творчість Степана Жупанина в уроки предметів «Я досліджую світ» та «Літературне читання», а учні – підготуватися до проєктної роботи «Весна – писанками красна», використовуючи творчість Василя Сухомлинського і Степана Жупанина.

Марія Баяновська, практична психологиня Стрипської початкової школи-філії «Великолазівський ліцей»