Відлуння найстрашнішої Чорнобильської трагедії, на жаль, не згасло…

40 років — це час, коли свідків подій стає все менше, і роль закладу освіти стає ключовою. Це вже не просто дата в підручнику, а історія про стійкість, самопожертву та екологічну свідомість, яку ми передаємо новому поколінню українців.

24 квітня ранок розпочався не з формул чи правил, а з години спілкування.

Для молодших класів вчителі розповідали казку про «сердитий атом», який колись вирвався на волю,  про відважних героїв-рятувальників, що змогли його приборкати та провели бесіду на тему «Чорнобиль — це пам’ять». Переглянули мультфільми відповідної тематики: «Казка про Чорнобиль» та «Книга-мандрівка. Україна. Чорнобиль»

Для старшокласників проведені бесіди про екологічну безпеку в зоні відчуження. Учні порівнювали Чорнобиль 1986 року з викликами, які постали перед атомною енергетикою України сьогодні. 

Також проведені виховні години на теми «Чорнобильська трагедія – одвічний слід на Україні» (класні керівники 5–7кл. ); «Чорнобиль: 40 років потому» (класні керівники 8–11кл. ); переглянули  український документальний фільм «Чорнобиль. Два кольори часу» (педагог-організатор, 8- 11 кл.)

В  бібліотеці підготовлена тематична виставка «Роковини Чорнобиля», яка допоможе перетворити сухі факти на живу історію, що спонукає до роздумів про відповідальність людства перед планетою.

Хвилиною мовчання кожен згадав тих, хто віддав життя у боротьбі з невидимим ворогом — радіацією.

Життя завжди перемагає, а пам'ять про трагедію 40-річної давнини має трансформуватися у відповідальність за майбутнє планети.

Ми пам’ятаємо. Ми бережемо. Ми діємо.