Чи в радості, а чи в журбі,

Ти поклонишся знову й знову

Тому, хто виплекав у тобі

Оцю співучу рідну мову.

Народ цю мову прикрашав,

Беріг від роду і до роду.

І в ній відбилася душа

Мого великого народу.

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.

Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.

Кожна людина має завжди пам’ятати про те, хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти.

Учні у «Великолазівський ліцей»  та початкових школах-філіях  також шанують і оберігають рідне слово, вплітають його у ласку, духовність, щирість  та людяність.