Цього дня 1944  радянська влада розпочала операцію з депортації кримських татар, закинувши їм масове дезертирство та співпрацю з ворогом. З півострова було виселено понад 200 тисяч осіб. За даними Українського інституту національної пам’яті за перші роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли, за різними оцінками,  понад 46% всіх депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до 16 років.  

Понад 20 років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер своїх дій. У 1967 році Верховна Рада СРСР визнала необґрунтованість тотального звинувачення кримських татар, але на відміну від інших «покараних народів», вони не отримали права повернутися до Криму. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана незаконною та злочинною.

Анексія Криму російською федерацією у лютому 2014 році підняла на поверхню проблему боротьби кримських татар за свою землю. Вже 20 березня того ж року Верховна Рада України ухвалила Постанову, якою визнавала кримських татар корінним народом України, гарантувавши тим їхнє право на самовизначення в складі України.

В нашому ліцеї учні та педагоги  вшанували пам'ять жертв депортації, переглянули кінофільми «Хайтарма», «Чужа молитва». Класними керівниками проведено тематичні бесіди «Памʼяті жертв геноциду Кримськотатарського народу», «Зламані крила свободи».

Про злочини росії проти кримськотатарського народу варто пам’ятати усьому світу, адже історія, як бачимо – повторюється. Депортація українців з наших територій тому підтвердження у сучасній війні.